Блог П'ятниці Валентини Анатоліївни

Сучасний динамічний світ характеризується кардинальними змінами в усіх сферах життєдіяльності людини, які стосуються техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, переорієнтації духовних і матеріальних цінностей.

Освітня галузь «Технологія», і зокрема, технологічна освіта відіграють важливу роль у розумовому і фізичному становленні школярів, у формуванні їхнього технологічного світогляду, вирішенні завдань навчання і виховання з урахуванням культурно-історичного досвіду людства, який знайшов відбиток в одному з найвагоміших здобутків цивілізації — виробництві.

Головна мета трудової підготовки учнів — розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, адже потрібна не просто індивідуальність, а інтелектуальна, творча особистість, здатна ставити і вирішувати важливі завдання, швидко орієнтуватися в стрімких змінах сучасного соціально-економічного суспільства.

Технологія є одним із проявів культури людини, суспільства, цивілізації, розвиток якої неможливий поза людським існуванням. Перетворююча діяльність людини є частиною загальної культури, яка несе у собі відбиток рівня технологічного світогляду, технологічного мислення людини. Навколишній світ, науково-технічний прогрес, техногенне середовище, природні явища є віддзеркаленням не тільки матеріального світу людської діяльності, але й духовного стану людства. Саме тому в процесі трудової підготовки учнів необхідно розвивати креативність, технологічну культуру, цінності, що формують здатність і прагнення до створення нового, готовність до стрімких змін у соціокультурному, технологічному середовищі і водночас, розумного використання ресурсів, бережливого ставлення до надбань національної культури, до себе, до інших, до природи.

У зв’язку із вищезазначеним метою є розробка ефективної моделі формування креативної особистості у процесі трудової підготовки учнів. Для досягнення поставленої мети ми визначили наступні завдання:

1. Визначити сутність та зміст креативної особистості.

2. Виявити умови формування креативної особистості у трудовій підготовці учнів.

3. Розробити та систематизувати навчально-методичне забезпечення формування креативної особистості у процесі трудової підготовки учнів

4. Перевірити ефективність запропонованої моделі.

І. Теоретичний аналіз проблеми формування креативної особистості в процесі трудової підготовки учнів.

1.1. Сутність та зміст креативної особистості.

Проблема формування креативної особистості завжди була у полі зору науковців, серед них Г.С.Альтшулер, Д.Б.Богоявленська, Л.С.Виготський, І.П.Волков Р. Крачфілд, Е.де Боно та ін.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу ми визначили, що креативність – це творчі можливості людини, здатність продукувати багато різноманітних оригінальних ідей, вміння додавати дещо нове у досвід, усвідомлювати прогалини й суперечності, відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Кожна людина від природи певною мірою наділена здібностями до творчості, але віднайти та розвинути їх є завданням сучасної школи, що зумовлює необхідність удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій та досягнень педагогічної науки.

У своїй діяльності використовуємо ідеї креативного типу навчання, запропоновані Т.А. Баришевою та Ю.А. Жигаловим, які показали відмінності між традиційним та креативним типами навчаннях.

У вимірах філософського аналізу сутність особистості складає людина, що у процесі соцiального досвіду поєднує в собi риси загальнолюдського, а саме: засвоєння суспiльних форм свiдомостi та поведiнки, суспiльно-iсторичного досвiду людства. Тобто, особистiстю ми стаємо пiд впливом життя в суспiльствi, виховання, навчання, спiлкування та взаємовпливу. Особистість – це цілеспрямована система, що самоорганізовується.

1.2. Умови формування креативної особистості у трудовій підготовці учнів

Факторів, що впливають на розвиток креативності існує багато, серед психологічних можна відзначити: активізацію пізнавальної діяльності, інтелект, цілепокладання, позитивні емоції, готовність до сприйняття нового, мотивацію до творчості, натхнення, сумніви тощо.

До педагогічних факторів розвитку креативності ми відносимо постановку та розв’язування проблемних завдань під час вивчення різних тем трудового навчання, залучення учнів до ігрової діяльності,використання педагогічних прийомів стимулювання до самостійного проектування та виготовлення виробів, самовдосконалення, застосування культурних надбань українського народу, знайомство з народними ремеслами, інтеграції знань.

Широкий спектр педагогічних ігор у трудовій підготовці учнів представлено у праці Н.В. Слюсаренко. Розвиваючи ідеї ігрової діяльності на уроках трудового навчання, ми розробили ігри: «Вибери потрібне», «Блеф-клуб», «Так чи ні», «Світлофор» та інші, відповідно до тем: «Види конструкційних матеріалів», «Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями».

Важливою умовою успішного формування креативної особистості учня виступає побудова педагогічного досвіду на засадах інноваційних принципів технологічної освіти, зазначених у проекті Концепції технологічної освіти авторами О.Коберником та В.Сидоренко , до яких належать принципи: природовідповідності, культуровідповідності, творчості, варіативності, інтегративності, диференціації, системності, проектування. Зазначені принципи відіграють важливу роль у вихованні особистості, формуванні в неї актуальних креативних та інших якостей, розуміння наукової картини світу.

Значним фактором у виявленні проявів креативності та її розвитку виступають показники креативної особистості учня, до яких відносяться: прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, активність у навчанні, емоційна стабільність та стресостійкість, висока пізнавальна активність; гнучке нестандарне мислення; володіння досвідом самостійного пошуку інформації та застосування її у різних видах перетворюючої діяльності, спонтанність, позитивність, нетрадиційність мислення, рефлективність. Для виявлення пізнавальної активності учнів застосовуємо методику Б.К. Пашнєва), тест Торренса.

Характерною ознакою високого рівня технологічній освіті виступає технологічна культура учнів. Грані технологічної культури, запропоновані групою вчених, представляють: культуру праці, графічну культуру, дизайн, інформаційну культуру; підприємницьку культуру, культуру людських стосунків; екологічну культуру; культуру побуту; споживчу культуру; проектну культуру. На наш погляд, усі вони можуть формуватись крізь призму креативності. В той же час, зазначені грані можуть виступати критеріями оцінки креативної особистості.

ІІ. Методи, способи, прийоми формування креативної особистості у процесі трудової підготовки учнів.

2.1. Формування креативної особистості в процесі трудової підготовки засобами проблемного навчання.

Діяльність вчителя на різних етапах формування креативної особистості вимагає різноманітних інноваційних форм та методів роботи на уроці та гармонійного їх поєднання з традиційними методиками.

Підвищення інтересу учнів до технологічної освіти, перетворюючої діяльності є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Для створення сприятливих умов у навчанні ми використовуємо певні методичні прийоми. Наприклад: перед вивченням теми із складними термінологічними поняттями («технологія», «клаузура», «конструкційні матеріали», «композиція» та інші), для кращого їх засвоєння на наступних уроках, розміщуємо їх у методичному куточку на видному місці. Таким чином, у дітей з’являється інтерес до нових термінів, створюється підгрунтя для подальшого успішного включення в процес навчання, формується комунікативна культура, відбувається економія часу на засвоєння нового більш складного матеріалу.

Для створення оптимальних умов соціалізації учнів, збереження їх індивідуальності, побудова навчально-виховного процесу здійснюється на засадах інтерактивного навчання та гуманістичних взаємовідносин. Для швидкої мобілізації на початку уроку застосовуємо вірші або виконання коротких тестових та творчих завдань. До того ж, урок можна розпочинати з повідомлення цікавих фактів, прислів’їв, висловів відомих людей, що спонукають до роздумів, сприяють розвитку пізнавальної активності, задають тон уроку.

Наприклад:

· «Я не можу» потрібно виключити зі своїх думок. Зумів один, зможуть і інші. Не зумів ніхто, значить ти будеш першим»;

· «Доброта – це єдиний одяг, який ніколи не зношується» Генрі Торо – американський письменниик;

· «Ніколи не втрачай терпіння – це останній ключ, що відкриває двері»;

· «Щоб отримати знання - потрібно вчитися, щоб отримати мудрість – потрібно спостерігати».

Одним із ефективних прийомів організації діяльності на уроці є технологічний диктант, що дозволяє швидко включити дітей до навчання, створити робочу атмосферу на уроці. Наприклад, у 5 класі під час вивчення теми «Основи матеріалознавства» використовую такі завдання:

1. Нитка, що йде вздовж тканини, називається …(ниткою основи).

2. Нитка, що йде впоперек тканини, називається …(ниткою піткання).

3. З двох боків тканини, уздовж нитки основи іде …(пружок), завдяки якому тканина не обсипається.

Значну роль у формуванні креативної особистості відіграє мотивація, хоча, за нашими спостереженнями, сама творчість виступає потужним засобом стимулювання мотивації учнів до навчальної діяльності. Діти з більшим ентузіазмом беруться за роботу, коли мають можливість здійснювати вибір об’єктів, матеріалів, нових прийомів виготовлення виробів.

Крім того, під час вивчення приладів та матеріалів для вишивання, додаткова інформація, наприклад: «Романтична історія наперстка» стає новим джерелом інтересу та мотивації учнів до вивчення предмета.

Загальновідомо, що розвиток креативного мислення можливий за умов використання спеціальних методів та постановки проблемних питань:

1.Мозковий штурм спонукає учнів активізувати творчу уяву, проблемне мислення. Так, під час вивчення теми «Конструкційні матеріали та їх вибір» у 8 класі використовую цей метод на етапі мотивації учнів. Прикладом є наступні проблемні питання: для чого людям потрібна тканина? З якої сировини її виготовляють і чому?

2. Метод «Мікрофон» надає кожному учневі можливість висловитись швидко. Застосування методу розвиває креативно-технологічне мислення, комунікативні здібності, формує навички позитивної взаємодії. За правилами гри «Мікрофон» говорить тільки той, хто символічно тримає його у руці. Вивчаючи у 5 класі тему «Аплікація як вид художнього оздоблення виробів» , у ході гри пропонуємо учням дати відповіді на питання: «Чи зустрічались ви з поняттям «аплікація»? «Які матеріали можна використовувати для виготовлення аплікації?».

3. Робота в малих творчих групах дозволяє учням набути навичок співпраці в групі, культури людських стосунків. При вивченні теми «Художнє конструювання швейного виробу» у 6 класі кожна група учнів виконує творче завдання по розробці моделі-аналогу наволочки на основі базової форми, після чого здійснюють захист своєї роботи, обґрунтовують свій вибір. Працюючи в групах, учні вчаться уважно слухати ідеї кожного учасника, аналізувати їх та найкращі використовувати для виконання практичної роботи. Доцільно використовувати роботу в малих творчих групах під час вивчення тем варіативного модуля. До того ж, під час захисту учням необхідно подумати і дати відповідь на проблемні питання: В чому ви бачите суперечності у виготовлені даного проекту? Як ви їх розв’язали? Що вам удалося виконати відразу, а що викликало труднощі і чому? Як би ви вдосконалили проект?

Здійснюючи принцип культуровідповідності, важливим, на наш погляд, є поєднання культурних традицій українського народу з сучасністю та проектуванням майбутнього, виховання в учнів поваги до національних цінностей, збереження національних багатств у матеріальному та духовному світі. Під час вивчення розділу «Проектування та виготовлення вишитих виробів», розв’язуємо проблемні питання: Як змінилися вироби, оздоблені сучасною вишивкою?

Отже, процес побудови проблемних питань створює умови для творчого підходу у опануванні теми, розвитку креативного мислення, створенні учнями незвичайних вишитих виробів, і в той же час збереженні пам’яті та поваги до традиційних цінностей українського декору, що передаються з покоління до покоління. Крім того, пропонуємо учням виконати проблемні завдання. Наприклад: «Створити композицію узору в традиціях вишивки Слобожанщини». При вирішенні цих завдань перед ученицями постає проблема знань з історії, традицій української народної вишивки, композиційних особливостей її побудови, що спонукає до пошукової діяльності. Такі завдання дозволяють формувати в учнів проективне, конструктивно-художнє мислення.

Таким чином, розвиток креативності і самостійності важко уявити без проблемного навчання, творчого пошуку.

У формуванні творчої особистості значну роль відводимо вихованню шанобливого ставлення, поваги до народних звичаїв шляхом проведення позакласних заходів.

У процесі підготовки до уроків, використовуємо можливості інформаційно-комунікаційних засобів навчання: презентації, відеоролики, музичний супровід, тощо. Комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка – це досягнення технічного прогресу, які створюють умови для підвищення інтересу в учнів, прискорення процесу навчання.

Таким чином, учні краще засвоюють терміни, поняття з теми, опрацьовують матеріал, який демонструється наочно, а збережений час дозволяє більше уваги приділити виконанню творчих завдань.

2.2. Ігрова діяльність учнів на уроках трудового навчання

Успіх у навчанні – джерело розвитку внутрішніх сил дитини, що породжує бажання вчитися. Тому під час проведення уроків однією з умов, що забезпечує успіх, є використання ігрової діяльності.

Так, у 5 класі використовуємо ігри «Що в кулаці?» В кулаці може бути голка, наперсток, гольниця чи інший невеликий інструмент або вид матеріалу, з яким учні будуть працювати під час практичної роботи. Гру доцільно, проводити на початку пояснення, щоб привернути увагу учнів, зацікавити та організувати до діяльності.

Дуже подобаються молодшим школярам уроки-подорожі. Наприклад, під час проведення уроку в 5 класі по темі: ”Петельний шов. Закріплення деталей аплікації”, ми використали прийом «зупинка», що дає можливість оволодіти навчальним матеріалом, усвідомити його та запам’ятати набагато краще і до того ж – в цікавій формі. Ігрова діяльність допомагає учням використовувати здобуті знання, вступати у різні стосунки при вирішенні ігрових ситуацій, моделювати ситуації реального життя, завдяки чому збагачується соціальний досвід дитини, розвиваються творчі здібності, формується творча особистість. Так, на уроці у 6 класі, по темі: “Поняття про ткацьке переплетення. Полотняне переплетення. Тканина для вишивання”, використовуємо гру “Обери матеріал”, де дітям пропонується зображення різних видів одягу і дається завдання обрати відповідний матеріал для його створення. Уявна ситуація створює умови для вільного комбінування відомими фактами, явищами, домислювання невідомого. Виконуючи ігрові ролі, дитина вчиться стверджувати себе, фантазувати, активно діяти. Гра дозволяє закріпити позиції особистості у колективі, надає можливості стати активним членом ігрового колективу.

Цікавим видом діяльності учнів є розгадування кросвордів, що спонукає до знаходження необхідних джерел, дає змогу краще запам’ятовувати відповідну термінологію, тренують пам’ять, загострюють кмітливість, розвивають наполегливість, здібність логічно мислити, аналізувати, порівнювати.

Висновки

Узагальнюючи результати роботи над проблемою «Формування креативної особистості на уроках трудового навчання шляхом використання інноваційних та здоров’язбережувальних технологій» зробимо висновки:

Виявлено, що в умовах ускладнення суспільного життя, постійної трансформації технологічної освіти учнів, зазначена тема набуває особливої актуальності.

Визначено, що побудова власного педагогічного досвіду на засадах розуміння сутності креативної особистості, креативного типу навчання, інноваційних принципів технологічної освіти, допомагає здійснювати творчий підхід у трудовій підготовці учнів. Адже формування креативності на основі репродуктивної педагогіки унеможливлює досягнення поставленої мети.

Встановлено, що важливими умовами формування креативної особистості є: виявлення показників креативності, що дозволяють дати оцінку креативності, застосування у навчально-виховному процесі основ проблемного навчання, розв’язання творчих завдань, використання ігрової діяльності учнів на уроках. Зазначені умови сприяють стимулювати інтерес та мотивацію учнів до перетворювальної діяльності.

Розроблено навчально-методичне забезпечення формування креативної особистості у трудовій підготовці учнів, що представлено у додатках, наданого досвіду.

Виявлено, що протягом двох років формування креативної особистості учнів на основі аналізу спостережень, бесід, анкетних опитувань учнів, інтерактивної взаємодії значно росла пізнавальна активність учнів; підвищилася емоційна стабільність та стресостійкість; відбувалось поступове зростання інтересу до предмету, про що свідчить активність учнів на уроках, бажання працювати над проектами, творчо підходити до виконання домашніх завдань.

Порівняно з попередніми роками зріс також і якісний рівень участі в олімпіадах.

Підвищилась і якість виготовлених учнями виробів. Значно зріс рівень участі у виставках, конкурсах декоративно - ужиткового мистецтва. Розширився світогляд учнів про що свідчить інтерес до проблем екології, розв’язанні технологічних і побутових завдань тощо. Підвищився рівень комунікативної культури: учні краще стали розв’язувати проблемні ситуації, що виникають у навчально-виховному процесі; навчилися сприймати думки інших, проявляти повагу до людей, природи, надавати допомогу один одному, знизився рівень конфліктів, покращились взаємовідносини у колективі з однолітками та вчителями.

Таким чином, розроблена модель «Формування креативної особистості у трудовій підготовці учнів» є ефективною, поставлені мета та завдання виконано. Наступними напрямами у вдосконаленні нашої роботи ми передбачаємо розроблення мультимедійних матеріалів для уроків трудового навчання, формування життєвих компетенцій в учнів на уроках трудового навчання, вдосконалення системи критеріїв виявлення креативності для роботи з обдарованими дітьми.

Список використаних джерел

1. Гукало О. Л. Формування позитивного відношення до предмету з допомогою гри. / О. Л. Гукало // Трудове навчання в школі. №24(60). – 2012. – с. 19.

2. Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від 23.11.2011р.)

3. Закон України «Про освіту» (№1060-XІІ, із змінами від 11.06. 2008)

4. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П. Ильин. – СПб: Питер, 2012. – 448 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

5. Катеринчук В. М. Застосування кросвордів для перевірки знань на уроках обслуговуючої праці / В. М. Катеринчук // Трудове навчання в школі. №4 (16). – 2010. – С. 34.

6. Коберник О. М. Дидактичні основи сучасного уроку трудового навчання /

О. М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. - №2. – С. 3.

7. Коберник О. М. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Проект) / О. М. Коберник, В. К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – № 6. – С. 3-8 .

8. Кравченко Т., Коберник О. Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання / Т. Кравченко, О. М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – №2. – С. 28-32.

9. Савченко К. О. Активізація пізнавальної діяльності учнів / К.О. Савченко // Трудове навчання в школі. №3 (15). – 2010. – С.5

10. Сидоренко В., Соловей В. Технологічна підготовка як інтегральний компонент загальної освіти / В. Сидоренко, В. Соловей // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – №10. – С.-3.

11. Симонович Н. Використання інтерактивних технологій у процесі трудового навчання / Н. Симонович // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – № 7-8. – С. 20-22.

12. Слюсаренко Н. В. Ігрова діяльність як засіб активізації навчально-пізнавльної діяльності учнів / Н.В. Слюсаренко // Трудове навчання в школі. №6 (30). – 2011. – С. 2.

13. Ткачук С. Мета, завдання і принципи технологічної освіти в загальноосвітній школі /С. Ткачук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №3. – С. 9-19.

14. Успаленко О.О. Презентація результатів проектної діяльності. Проектування та виготовлення виробів, плетених гачком» / О.О. Успаленко// Трудове навчання в школі. №5 (29). – 2011. – С. 28-35.

15. Художественное вышивание: Альбом / Гасюк Е. О., Степан М. Г. . – 4-е изд., стер. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986.- 247 с.

16. Юрженко В. Трудове навчання як основа формування системного уявлення про середовище / В. Юрженко // Трудова підготовка в закладах освіти. –2004. – №2 (32). - С 5.

Сторінки

четвер, 26 жовтня 2017 р.

Сторінки

четвер, 26 жовтня 2017 р.

четвер, 26 жовтня 2017 р.